на західному фронті приємні зміни

Минулого тижня, їдучи до Львова, трохи шкодував, що забув книжку - читати в машині. Рівно за тиждень випала така сама нагода. Прочитав "Помаранчеву дівчинку" і всім раджу, а купив просто, знаючи автора. Віз нас Павло польський львів'янин, козак. Відпросився з роботи по приїзді аж до Понеділка. Дякую полтавцю Володимирові Бойку. Копав землю, пиляв дерева, зустрів Хруща - в Зозулях. Зара в Назара з Оленкою. Вона вишиває рушник, а моя мама шиє сорочку. Ночувати йду до Тарасика Лавріва. Дзвонив Трачевський, просив притулку, Вей погодився,а ле той передумав. Дзвонила Токарева, питала про Космач і іже з ним. Чайка питала про обід. Дзвонив я - до Валерійка і інших людей. Він з компахою готуються об'їздити роверами Закарпаття. Шрек з Харкова, куди поїхав з моїм ключем, повернеться, каже, іншою людиною. Сьогодні з Христиною Семанюк зустрівся випадково. А також з Ростиком Гнатиком. Після Ковальчуків, хоч не мав грошей, заглянув в "Кінопалац" - як там ціни і місця і зрозумів, що на завтра відкладати не можна. Пішов в сторону пл. Ринок шукати кредиторів. Не дойшов, зустрів Павла Горака, його дівчина позичила суму на 2 останні квитки поруч, самі вони йти, отже, передумали. І отже Вейкові я теж не купив, але то не біда, бо виявилося, що маємо ще заброньовані. Зара йому це скажу. А прийшов я сюди, на Сихів, подивитися в інтернеті # Корицької, а то забув виписати з чату. Є.