Запам`ятаю це. Дописюю з кiнотеатру Кийiв, тут нема лiтери i, тому довго не буду. Зараз прийдуть Евген зi Сергiйем i переглянемо шось в останнй день Молодостi.

пам'ятаю, що на вулиці Північній загубив свій кульчик. Цього разу навпаки - він спав, а запонка лишилася, вросла в мочку. То я шукав хату режисера театру "Човен" Романа Корнієнка. По-дурному так пронумеровані будинки, що поруч з четвертим - сорок восьмий, ще й по одну сторону від дороги парні з непарними. Переночував. Нині з такої нумерацією стикнувся знову, на Поліській. Не знав, що таке буває. Завіз Остіна в Пирогів, маму зустрів, золочівець Андрій з Лавки - себто сусіднього з нами "Love-radio" - кавою почастував, а Іра Гнатишин все знає. Я з нею нині читав прямий ефір. То ж учора зібралось 17 людей в Хохлі вдома, кожен з яких знав в середньому 5-6. Мафія, сірники, Контакт, пантоміма і театр одного Евгена. Цей актор одного театру покинув нас через балкон, а я маю звідти явитися. А на Бульварі Верховної Ради живуть аж три мої знайомі, одна з яких на ньому ще й працює разом зі мною. Радіопатія фліртує.

пам'ятаю, що не ходив у четвер на роботу, щоб поїхати до Савранських. Зі Сашком бетонували його хату. Знизу. Трохи. Крім собачки Ґерди в них тепер ще малий кіт Кай і якась була землячка Оля. Щось було у гречках (олія то), а допомагала нам мішалка. СН

Був у Суботові, Чигирині. Назбирав Тойєрфройнду листя.

пам'ятаю, як зголосився Русланові податися з ним і товариством у Холодний Яр, і як підтвердив своє бажання Йоко. Її братія туди, наскільки я запримітив, часто навідується. Тому зара з роботи - до Хохлі по спальник (можливо і поспати), а на пів восьму на вокзал - їхати і спати. Господарка дзвонила, але я їй нічого не сказав. Кастафану теж. Авжеж.