Любив я повертатися з села останньою електричкою. Мандруєш собі після півночі через центр з Підзамче на Ботаніку, світла яскраві, людей немає. Одного такого разу мене з Бровком перестріли двоє з рюкзаками. Питали спочатку цілодобовий заклад; де тусуються неформали; а потім прямо - де можна переночувати. Я сказав, що нічних закладів, таких, як їм треба, у Львові нема, неформали так пізно вже не тусуються, а заночувати в кого - не знаю, хіба-що в мене. 

 Одного з них я вже не пам`ятаю, інший - Ситніков Євген - після того ще декілька разів у нас гостював, мандруючи зі свого Києва в інші міста і країни. Хоч не всі рази я був вдома, пам`ятаю.