20080925

пам'ятаю, як одна Наталка (Чайка) запросила на поетичний слем, як після нього інша Наталка (Ткачук)  подарувала Хадановичу (Андрей) троянду і кефір, як Хаданович запросив нас до них, як ми чекали в Пузатій хаті і я впізнав Сергія Онищенка (харків`янин, гуляли колись Києвом з Хамкою і розмовами про Львів), а згодом Ромця Здорика (житомирянин, гуляли колись з третьою Наталкою Львовом). Пам`ятаю, як таксист нас ледь не завіз на Борщагівку, хату Полежаки пам`ятаю і як їхали на іншу квартиру спати. Як спершу зрозумів, що донецькі розмовляють телефоном з Демченком, і що це той, мама якого (Олена Демченко) 2004 взяла нас до них на нічліг, а потім уже і побачив самого Сашка. Впізнав. Попадань було достатньо для того, щоб більше ніколи зі світової тісноти не дивуватися. Харківські знають і Зуха (Сашко Калюжний), і Василину (), а більше я ні про кого не питав, бо далі всі з тих самих компаній.

Нині на прес-конференції зустрів Селика, він теж журналіст, в чому я нарешті пересвідчився. Він запросив мене на день народження Полежаки. Так я втретє побував на масовому заході за його участю, але без його запрошення. Звідти побіг до Остіна (Максим Остяк) з Юрком (Вей), бо докучали телефоном. До хати Вея не доїхали, прийшли до мене. Тут грали на 2 гітари, зараз вже сплять сусіди з іншої кімнати, Остін, Євген (Насадюк) і Юрко, а Валерія (Радзієвська) миється і схоже на те, що не скоро збирається покинути наше приміщення.

Дзвонив Зух.

Немає коментарів: