нас не повинні зривати вранці будильники

Пам'ятаю чітко. Наставив на рано телефонний будильник. Розшукав його наступного дня в розвішуваному одязі. Півтори години обертання з пральним порошком + центрафуґа. Що би хто подумав? Передумав я шукати йому заміну, чути стало добре. Спочатку, я так розумію - поки не висох, блимали горизонтальні лінії чорнобілого телевізора, а зараз тільки затіненість у лівій частині монітора - найкраща тема, заставка. Довідка: дешеву N2626 купив я у Львові 8 жовтня 2007, погано говорити динамік став після цьогорічної Рок-січі. Одна з припущених причин - те, що його було сховано в пісок.

2008

пам'ятаймо рік, що минає: 8 осіб (7 чоловіків і жінка) пробігли 15 травня приблизно о 23:00 повністю голими в протигазах по центру Львова, вимагаючи відправити на Марс мера Києва Леоніда Черновецького. Пробіг стартував із площі Ринок і закінчився на вул. Лесі Українки. Організатором забігу виступила самопроголошена організація "Шаройоби". Співробітники міліції затримали одного учасника пробігу, а також глядача, який, побачивши учасників, почав роздягатися, щоб приєднатися до забігу. Пізніше обох затриманих відпустили. 9 липня прикордонники затримали депутата Ізмаїльської міськради Одеської області від Блоку Наталії Вітренко Інну Кутузову, яка намагалася перетнути водний державний кордон на надувному матраці й втекти в Румунію. Жінку, що перепливала Дунай, витяг з ріки за 50 метрів від берега Румунії екіпаж українського прикордонного катера. Це була друга спроба депутатки пробратися до Румунії - 5 липня прикордонники вже затримували Кутузову також при спробі перетнути держкордон вплав. Водій і пасажир ВАЗа 4 серпня в Олександрівську (Луганськ) покусали двох співробітників Державтоінспекції. Водій ВАЗа не зупинився на вимогу наряду ДАІ, продовживши рух на високій швидкості. Влаштувавши погоню, старший сержант ДАІ Олександр Сидоренко й сержант ДАІ Євген Гончаров зуміли затримати автомобіль. Поки сержанти надягали на порушників наручники, ті вкусили одного з міліціонерів за плече й коліно, а другому - прокусили палець. 86-річний киянин, житель Троєщини, був госпіталізований 2 липня, уражений ударом дзеркала поїзда на станції метро "Дарниця" на Святошинсько-Броварській лінії. Чоловік, що чекав поїзда, заглянув у тунель подивитися, чи далеко він. Поїзд виявився близько. Від удару дзеркалом чоловіка відкинуло на платформу. Підоспілі незабаром лікарі відвезли потерпілого в лікарню. У березні кишенькові злодії витягли гаманець не в кого-небудь, а у в.о. голови СБУ Валентина Наливайченка. Шевченківське районне управління міліції 10 березня порушило кримінальну справу за фактом крадіжки гаманця й інших особистих речей у потерпілого. Санітар Запорізької обласної судово-медичної експертизи 7 жовтня був госпіталізований після того, як упав разом із трупом у підвал обласної судово-медичної експертизи в Запоріжжі. Відповідно до повідомлення, під час навантаження тіла покійного санітар не розрахував сили, упав із трупом на підйомник і разом з ним покотився у підвал. З підвалу санітара витягли із численними травмами. 29 грудня у Києві урочисте надсилання Новорічного подарунка президенту Росії Дмитру Медведєву та прем'єр-міністру Володимиру Путіну від Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Молодіжний Союз Наша Україна". До подарункового пакету увійшли: намордники, для того щоб Росія припинила свою тваринну агресію, сухарі, бо скоро у наших сусідів почнеться продовольча криза, китайський прапор, який скоро замайорить над Кремлем та презервативи для прокремлівських молодіжних громадських організацій, яким не варто розмножуватися. Що ж, забавного нам і нового року.

Cправа не в кількості грошей, а в їхньому курсі.

ТАКЕ В СВІТІ буває, що відмінив би. Місто на минулому тижні позбавляли тепла за борги перед НафтоГазом. Під київрадою був пікет нині БЮТівський, пікетники кидали під двері мерії копійки, здебільшого по 5, бабця якась стала збирати, ридала в усіх на виду.

пам'ятаю, як там був і як там було.

На жаль, ті, хто нас бачать разом, помиляються.

пам'ятаю, бо було це щойно. Гостює Юрко Вей і Міхал. Вони їдуть до Харкова.

життя-буття

Є ще цікавіші повідомлення, як "Андрій Шворак Шрек став учасником групи "MUSE": 8 гру 2008 о 22:52 ... Євген Насадюк покинув групу =====САМЫЕ УДАЧЛИВЫЕ ЛЮДИ РОЖДАЮТСЯ В МАЕ=====, ==============...

А цих вихідних Сокіл у Львові відвідав виступ "The Вйо". А я вчора допомагав Валерії Радзієвській речі перетягнути, віддав її дівчатам "Український тиждень", правда, не той №. Ночував на квартирі, де мене хочуть бачити співмешканцем, але то може бути не раніше середини січня. Щойно з Хохлею складали речі, особливо вона. Мої тут хочуть розпродати. Чайка подвиг здійснила один.

1

ВІДДАВНА ВЖЕ МЕНІ НІЧО' ОСОБЛИВО НЕ КОРТИТЬ ОПИСУВАТИ, ТІЛЬКИ ЗВ'ЯЗКИ І ЗНАЙОМСТВА ЛЮДЕЙ. Тож. Сюжетна лінія 1. Леся+Оля Верталисьмо - з геологічного (найстаршого) корпусу ЛНУ Франка до головного. Відсталий, у прямому розумінні, друг Іван Горак - франкознавця Романа Горака вірний син - покликав з-позаду мене, мовляв "тут тебе". Двоє дівчат питали дорогу в Ботанічний Сад. Я пояснив, запитав потім тільки, до кого вони, бо Сад - то село, і ми всі ся там знаємо. виявилося, до мене. Зустрілися ввечір на кінцевій сімки, Погулянка. Як потім прояснилося, їм нашу хату порадив якісь київські, кому вона вже також ставала у пригоді. Жили тижні 2. Заплели мені косички, подарували дві палички для споживання їжі і були присутні при першому моєму наркотичному сп'янінні - в гуртожитку №6 за участю Корифеїв і ще однокурсників. Розвідали і забрали в мене "чорний диск". Я тоді слухав Дзіндзьовий СD-грач, а на чорному диску було багато всього. Оля Клапак тоді відкрила собі "Deftones" і це просто добре, але що людина в такий час і вік дізнається про "Факт.Самі" чи "The Вйо" то вже таки дивувало. Сподобалося. Згодом я в Олі з Антоном тиждень жив, коли шукав і не здибав роботу у Києві. Тоді вони мешкали з Машою і Міріком коло Шулявки.

Дівчат міняє, як шкарпетки. Рідко.

велике переселення народу-2

Ну от і є. Я в гостях. 1 місяць, кажуть, буду. То ж треба - всі запаси у заначках вчасно так попідхождили до кінця. Бритви використав сповна, навіть для тих місць, де ніхто не бачить. Щоб не пропадали. ВИХіД. День виходу був напруженим, але все вклалося. Навіть Шрека на вокзал з торбами доправили, а потім на його місце - тобто до Хохлі - привезли майже всі мої речі. Шрек приїжджав щось купити і лишився, бо його земляк хотів машину в Києві купити. Думав вернутися з ним. Не знаю, що планував, а купив комп'ютер зі всім причандаллям. В той день дорогою ледь встигали через пробку і ледь доїхали - на смиканні через перемикання баків - до заправки. Дякую Григорію Панасенку. У прізвищі не впевнений.

пам'ятаю, таке: "Не більш грубіше, а більш грубо або просто грубіше чи грубше. Фразу "Чого так припекло?" у відповідь на настирливе, вдруге, -третє поспіль допитування, коли я вже зможу попити чай, у випадку, коли я запізнююсь до друга Гриця, який мене чекає з машиною - аби далі встигнути через центр в вечірній час на зустріч зі своїм господарем, забрати в нього гроші, тут же вивезти свої речі з помешкання, а паралельно з тим ще встигнути відвезти на вокзал Шрека з важкими речима, які навіть не в мене, та й сказану близькій, дружній людині - вважаю повністю нормальною. Тоном, позбавленим і натяків на неприязнь. Крім того, ми вже це колись обговорили - твій обмін інформацією з людьми і мій. Етика/логіка... А крім того, ти чомусь зробила виняток і не сприйняла цю фразу, як завжди все сприймаєш, тобто з гумором. Саме так я її і подавав." Це ОДНЕ ВИХІДНЕ.

Він нічого не досяг. Він все житя поступався інвалідам.

велике переселення народу

ОТ і ДОГОВОРИВСЯ, власника нашої квартири жінка з дому виганяє і він "просить" достроково пустити його в хату, яку він здав в оренду і ми, не виключено, погодимось. Що вже там ті пару днів? А Хохля з Ясьою відгукнулись і готові не на довго в себе притулити.

Я ВІДНОВИВ ЗАГОЛОВКИ

Теж новина. Аліна Титова вже не Титова, по ідеї. Святкуємо зміну прізвища редакторки. Вісіля.

ДЕМОЛОГІЯ. Часто все робиться вчасно само. Коли я рік тому зрозумів, що радіо лишає мене своїм працівником, що треба шукати більш постійне житло, що в п.Ярослава вже не випадає безкоштовно гостювати - Сашко РОщин звільнив дешеву кімнатку і я замість нього підселився в одну з трьох кімнат до Кузі з Ясьою і Савранських, коли господар сповістив про капремонт помешкання - надибалися екс-харків'яни Настя з Зореславом плюс Максим Кукало і ми гуртом винайняли 2 кімнати. Коли Макс Кук звільнився з радіо і поїхав в Тернопіль - Євгену Насадюку знадобилося житло, бо після стажування в ВР запропонували роботу, але вже без гуртожитка - і він замінив Максима. За рік київських гараздів екс-харків'яни перебралися до Львова, а друг Юрко вей підкинув на їх місце шукачів притулку Влада з Лілею. Я не напружувався, щоб когось шукати і вже й незвично хвилюватися з приводу житлового питання. Зараз усе йде до того, що і я переїду, бо хочу жити на пішохідній відстані від метро, а пробки після літа і осіннє чотирикркатне подорожчання їзди тільки підсилюють таке бажання. До того ж Ліля забирається в Тернопіль, Влад кудись, а Євген лишив sms "ключ під килимком сусідніх дверей. радіо рокс знову працює" і поїхав до рідного Донецька. Непоганий час для переселення, не доведеться нікого шукати чи підводити співмешканців своїм з'їздом. Тож - хто має/знає хату - кажіть за традицією. В першу Кузя запросив саме інтернетом.

КУДИ ПОДІЛАСЬ ТЕМА? Були у мене Сокіл, Палітра і Назар. Як добралися назад - не знаю. Бачилисьмо Жізель Лопес, вона також ходила на ту "Сьому расу" в "Бінґо".

Є така вулиця в Києві - бульвар Верховної Ради. Радіо Ера там знаходиться, потім я з Максимом Кукалом навіть квартиру на винайм там знайшли були, але поселились на Перова. Але. Там, виявляється, мешкає Олеся, яка в мене колись гостювала у Львові. Якось розкажу. Ще там не так давно поселилася Хохля з Ясьою (зара я в них), а нині віддавав я пані Ліди Волянської CD через її квартирантку Аню, яка теж живе на БВР.

ЩОЯ пам'я таю, щоя ПАМ'Я ТАЮ, ЩОЯ пам'я таю

ЩОЯ пам'я таю, щоя ПАМ'Я ТАЮ, ЩОЯ пам'я таю пам'ятаю, як було.

"... чого так пізно сказав?.. а в мене батьки приїжджають,.. не буду вдома... мені так шкода"... А якби просто і без пояснень будь-хто з них сказав "ні" - думка про ту людину б покращилась.

пам'ятаю ще трохи порпущеного. Був завдяки АртДиректору ПивБочки в них на концерті СанСея, бачив там ЮрКозія. Як і наступного вечора - на Молоці в ОльтаЦентрі. тАм теж був, і Козій, і СанСей, ще Андрушків, Іван з Тернополя - забрав для МаксКукала 1840 грн, Іра Нагорна, якісь знайомі, Влад, а також ЛХащенвська і ЄНасадюк, яких я провів. Пишу з офісу 24 каналу.

Запам`ятаю це. Дописюю з кiнотеатру Кийiв, тут нема лiтери i, тому довго не буду. Зараз прийдуть Евген зi Сергiйем i переглянемо шось в останнй день Молодостi.

пам'ятаю, що на вулиці Північній загубив свій кульчик. Цього разу навпаки - він спав, а запонка лишилася, вросла в мочку. То я шукав хату режисера театру "Човен" Романа Корнієнка. По-дурному так пронумеровані будинки, що поруч з четвертим - сорок восьмий, ще й по одну сторону від дороги парні з непарними. Переночував. Нині з такої нумерацією стикнувся знову, на Поліській. Не знав, що таке буває. Завіз Остіна в Пирогів, маму зустрів, золочівець Андрій з Лавки - себто сусіднього з нами "Love-radio" - кавою почастував, а Іра Гнатишин все знає. Я з нею нині читав прямий ефір. То ж учора зібралось 17 людей в Хохлі вдома, кожен з яких знав в середньому 5-6. Мафія, сірники, Контакт, пантоміма і театр одного Евгена. Цей актор одного театру покинув нас через балкон, а я маю звідти явитися. А на Бульварі Верховної Ради живуть аж три мої знайомі, одна з яких на ньому ще й працює разом зі мною. Радіопатія фліртує.

пам'ятаю, що не ходив у четвер на роботу, щоб поїхати до Савранських. Зі Сашком бетонували його хату. Знизу. Трохи. Крім собачки Ґерди в них тепер ще малий кіт Кай і якась була землячка Оля. Щось було у гречках (олія то), а допомагала нам мішалка. СН

Був у Суботові, Чигирині. Назбирав Тойєрфройнду листя.

пам'ятаю, як зголосився Русланові податися з ним і товариством у Холодний Яр, і як підтвердив своє бажання Йоко. Її братія туди, наскільки я запримітив, часто навідується. Тому зара з роботи - до Хохлі по спальник (можливо і поспати), а на пів восьму на вокзал - їхати і спати. Господарка дзвонила, але я їй нічого не сказав. Кастафану теж. Авжеж.

пам'ятаю, як у післядень "Кивської барикади" їздив я з митцями стріляти з автоматів і кулеметів на вишгородське стрільбище внутрішніх військ. Сам напросився від роботи і зробив репортаж. Познайомився з фотографами, щось нічо`  не присилають.

 Любив я повертатися з села останньою електричкою. Мандруєш собі після півночі через центр з Підзамче на Ботаніку, світла яскраві, людей немає. Одного такого разу мене з Бровком перестріли двоє з рюкзаками. Питали спочатку цілодобовий заклад; де тусуються неформали; а потім прямо - де можна переночувати. Я сказав, що нічних закладів, таких, як їм треба, у Львові нема, неформали так пізно вже не тусуються, а заночувати в кого - не знаю, хіба-що в мене. 

 Одного з них я вже не пам`ятаю, інший - Ситніков Євген - після того ще декілька разів у нас гостював, мандруючи зі свого Києва в інші міста і країни. Хоч не всі рази я був вдома, пам`ятаю.

пам'ятаю, як одна Наталка (Чайка) запросила на поетичний слем, як після нього інша Наталка (Ткачук)  подарувала Хадановичу (Андрей) троянду і кефір, як Хаданович запросив нас до них, як ми чекали в Пузатій хаті і я впізнав Сергія Онищенка (харків`янин, гуляли колись Києвом з Хамкою і розмовами про Львів), а згодом Ромця Здорика (житомирянин, гуляли колись з третьою Наталкою Львовом). Пам`ятаю, як таксист нас ледь не завіз на Борщагівку, хату Полежаки пам`ятаю і як їхали на іншу квартиру спати. Як спершу зрозумів, що донецькі розмовляють телефоном з Демченком, і що це той, мама якого (Олена Демченко) 2004 взяла нас до них на нічліг, а потім уже і побачив самого Сашка. Впізнав. Попадань було достатньо для того, щоб більше ніколи зі світової тісноти не дивуватися. Харківські знають і Зуха (Сашко Калюжний), і Василину (), а більше я ні про кого не питав, бо далі всі з тих самих компаній.

Нині на прес-конференції зустрів Селика, він теж журналіст, в чому я нарешті пересвідчився. Він запросив мене на день народження Полежаки. Так я втретє побував на масовому заході за його участю, але без його запрошення. Звідти побіг до Остіна (Максим Остяк) з Юрком (Вей), бо докучали телефоном. До хати Вея не доїхали, прийшли до мене. Тут грали на 2 гітари, зараз вже сплять сусіди з іншої кімнати, Остін, Євген (Насадюк) і Юрко, а Валерія (Радзієвська) миється і схоже на те, що не скоро збирається покинути наше приміщення.

Дзвонив Зух.

пам'ятаю sms до Чайки:

Але ті збіги... Одна моя знайома їх боїться, а мене вони веселять. Коли я тобі нині казав, "якийсь Чайф" - то ще не бачив, що наступна пісня з ними.

Налив-ко

пам'ятаю, як відбув іще 1 день роботи.

пам'ятаю другий лист до Сокола:

Дякую, я знайшов. Є ще місця в біблії, де якось згадується м`ясо. Що його зовсім не їсти - нема. Навпаки - є роз`яснення, яке і як їсти. Але є місце, де апостол Павло/Петро (потрібне -з`ясувати) каже, що аби не спокушати когось-там - не їстиме його взагалі. Дехто каже, що ніхто з людей не їв м`яса до потопу часів Ноя, але навіщо тоді скотарство було - думаю я. Я надибав ще одного безм`ясника. В нових моїх контакт-друзях, запорожець Дмитро. Вчора я був, у числі інших і з ним, на концерті. "Флайззза", "Хорта", знайомі дівчата "Наголос на голос", "Атмасфера", купа всього з цілої України, ще "Кому вниз" були заявлені, але не з`явились. Найбільше сподобалось мені "Червоне", дівчина - молодчина. Взагалі-то там ярмарок музичний. На всьому можна грати і слухати шмайсер-класи кльових музик, як от кримчак Енвер Ізмайлов. Грав на купі всіляких барабанчиків, барабанів і повноцінних барабанних установках (скільки того щастя - попробувати), включно з кімнатними у навушниках, а також в навушниках (для себе) і без (для всіх) на акустичних і електро-гітарах, -піанінах, придумував і забував мелодії. Знаю людей, які б із того розмаїття до вечора не вилізли.

Найбільше людину псують інші люди.

Проба

Вчусь писати. Напевно, коли ви це читатимете, вже буду вміти. СН

Вчора гостював у мене Максим Максимальний.

щоя ПАМ'Я ТАЮ, ЩОЯ пам'я таю, щоя ПАМ'Я ТАЮ пАМ'ЯТАЮ, ЯК в останній день літа лежав в гамаку і грівся чаєм з кольорових квітів. Требухів, маєток Савранських.

Що за опис публікації?

за колір автора не лай, щоб ЧИТАТИ - ВИДІЛЯЙ

this blogpost is my

перша публікація

Перша інформація.